Domxolod.ru

Можжевельник конферта (прибрежный): Слагер, Блю Пасифик, Голден Вингс и другие сорта

Можжевельник конферта (прибрежный): Слагер, Блю Пасифик, Голден Вингс и другие сорта

Можжевельник прибрежный (Juniperus conferta) или скученный – стелющийся вечнозеленый кустарник. Растет медленно. Хвоя длиной 1-1,5 см, колючая, зеленого или серо-зеленого цвета. Зимостойкий, очень светолюбивый, солеустойчивый, предпочитает песчаные почвы. Как и большинство можжевельников плохо переносит пересадку.

Месторасположение можжевельника: высаживать следует на солнечные места. В тени растения вырастают рыхлыми и утрачивают прелесть (декоративные достоинства) формы. Можжевельник обыкновенный переносит некоторое затенение.

Посадка можжевельника: расстояние между растениями зависит от сорта и ожидаемого эффекта, от 0,5 до 1,5 – 2 м у высокорослых форм можжевельника виргинского и можжевельника китайского с раскидистой кроной. Один куст можжевельника казацкого через 10 лет занимает площадь 20 м2. Глубина посадки зависит от кома земли и корневой системы, обычно 70 см – с подсыпкой земли в яму. Дренаж в случае необходимости: битый кирпич и песок, слоем 15—20 см. Почвенная смесь: торф, дерновая земля, песок (2:1:1), соотношения могут меняться, например можжевельник сибирский и прибрежный предпочитают песчаные почвы, среднеазиатские виды и можжевельник казацкий положительно реагируют на известкование почвы, можжевельник виргинский лучше растет на глинистых почвах и черноземе. К плодородию почвы все можжевельники малотребовательны.

Уход за можжевельником: весной в апреле – мае вносят нитроаммофоску, 30 – 40 г/м2. Плохо переносит сухость воздуха можжевельник обыкновенный, китайский и чешуйчатый; можжевельник виргинский, казацкий и другие – засухоустойчивы, но лучше растут на почвах средней увлажненности. В сухое лето рекомендуется полив 2-3 раза за сезон и опрыскивание раз в неделю в вечернее время. Рыхление, мульчирование проводят неглубокое после полива и прополки сорняков в молодых посадках. Мульчирование торфом, щепой или опилками слоем 5 – 8 см сразу после посадки, а для теплолюбивых культиваров – в зиму. Стрижка, обрезка зависит от вида и места выращивания. Главным образом удаляют сухие ветки. Можжевельники с колонновидной формой кроны на зиму обвязывают, так как под тяжестью снежного покрова ветки часто обламываются. Большинство рекомендованных видов и форм не укрывают, за исключением первой зимы после посадки молодых растений.

Размножение можжевельника: семенами, которые у одних видов созревают в год цветения, у других — только на второй год. Всходы после посева появляются через 1-3 года. При весеннем посеве необходима месячная стратификация при температуре 20-30°С, затем 4 месяца при 14-15°С. Для более дружного прорастания семена очищают перед посевом от околоплодников и скарифицируют (частично нарушить твердые покровы). В посевные борозды рекомендуется добавлять немного почвы из-под можжевеловых посадок с целью внесения микоризы. Культивары можно размножать только зелеными черенками, взятыми “с пяткой” с молодых растений. Стелющиеся формы можжевельников размножают отводками. Особо ценные размножают прививкой.

Использование можжевельника: очень декоративны в виде одиночных посадок и небольших групп в парковом ландшафте и среди камней. Особенно нарядно выглядят на фоне неглубокого снега. Древовидные и высокие можжевельники используют в парковых насаждениях для создания небольших групп и, особенно, как солитеров. Низкорослые и стелющиеся применяют для закрепления и покрытия склонов и откосов, скалистых горок и альпинариев. Некоторые виды можно использовать для живых изгородей и защитных полос. Партнеры: хорошо сочетается с вересками и эрикой, с почвопокровными формами сосны, розами, декоративными злаками и дикорастущими многолетниками. Отличный вариант для использования в качестве контейнерной культуры для озеленения террас, крыш, лоджий и балконов.

Читать еще:  Посадка рассады петунии в открытый грунт

Juniperus conferta ‘Blue Pacific’, Можжевельник прибрежный ‘Блу Пасифик’

Share Google+ Pinterest

Juniperus conferta ‘Blue Pacific’, Можжевельник прибрежный ‘Блу Пасифик’

Макс.высота до 0.5 м
Вечнозеленое растение Да
Влажность Средние требования к влажн.
Грунт Средние требования к грунту
Для шпалер Да
Для откосов Да
Декор. листья/иголки Декоративные иголки
Диаметр 1.5-2 м
Хвойные Да
Для условий города Да
Для крупных альпинариев Да
Почвопокровные растения Да
Декоративные плоды и шишки Да
Светолюбивое растение Да
Растения для сухих и бедных почв Да
Растения для кислых грунтов Да
Общее название Можжевельник прибрежный ‘Блу Пасифик’
Латинська назва Juniperus conferta ‘Blue Pacific’

Що необхідно знати про посадку

Підбір рослин

Тільки на підходящому місці, рослина розкриє усі свої декоративні якості, ефектно зацвіте, дасть рясні плоди чи забарвиться у надзвичайно яскравий колір восени. Якщо є можливість, краще звернутися за допомогою до спецаліста – ландшафтного дизайнера, перевіреної фірми з озеленення. Це допоможе уникнути неприємни сюрпризів і помилок.

При купівлі рослини в магазині інформацію про неї можна отримати у продавця і вивчити примітки, вказані на етикетці.

Вимоги роcлин до сонця

Надзвичайно важливо ознайомитися з вимогами тих рослин, які необхідно посадити.

Потрібно усвідомлювати, що різні сорти одного й того ж виду можуть мати абсолютно різні вимоги. Одна з найважливіших – вимоги до освітленості. Існують світлолюбні рослини, які погано ростуть у холодних тінистих місцях. особливо мінливі умови освітленості біля будівель. Зовсім інакше освітлені та зволожені рослини, що ростуть біля стіни з південного боку, де набагато тепліше і сухіше, ніж з північного боку, де рослини отримують більше волологи, а часто – повну тінь. Найбільш відчувають цю різницю зростаючі безпосередньо на стіні ліани.

Правильний вибір місця для посадки рослин, і навпаки – підбір рослин на заплановане місце – перший і важдивий крок до успішного вирощування.

Вічнозелені рослини

Місце для вічнозелених листяних та хвойних рослин потрібно обирати особливо старанно. Вони потребують теплих, захищених від морозних зимніх вітрів місць, і родючого, непосшливого грунту. Також потрібно мати на увазі, що призакладці саду на відкритій сонячній ділянці, хоча б на першому етапі його реалізації необхідно обмежити посадку цих чутливих рослин. Слід зачекати, поки швидкоростучі і невибагливі рослини не створять тихі і теплі місця. Практично в будь-якому, навіть маленькому, але існуючому вже декілька років саду, можна знайти місце з умовами, що підходять різним рослинам.

Читать еще:  Клюквенный сироп: рецепт

Дивимося в майбутнє

Особливо це стосується дерев та експанзивних чагарників. Маленький дуб колись стане могутнім велетом-дубом і буде домінувати над посадженою поруч карликовою ялинкою, хоча в момент купівлі вона була більша за нього.

Висаджуючи рослину необхідно знати як вона буде виглядати за декілька років та десятиліть.

Час посадки

Після того як обрали рослину і місце, наступний крок – посадка. Найчастіше висаджують вирощені в контейнерних розсадниках рослини, які мають добре розвинену кореневу систему. Такі рослини можна висаджувати увесь рік, за винятком часу коли земля підмерзла.

Рослини з голим коренем (чагарники для живоплоту, троянди, плодові чагарники) саджають тільки восени або ранньою весною. Рослини в комах, загорнутих у мішковину, найчастіше крупноміри хвойних і листяних, добре саджати восени. Інколи їм вдається вкоренитися ще до настання зими, і в новий сезон вони входять уже вкорінені, чим уникають небезпеки висохнути у випадку спекотної і сухої весни та літа. Виключенням можуть бути тільки особливо чутливі до морозів рослини і деякі вічнозелен дерева та чагарники. Їх посадку краще перенести на весну через ризик можливого підмерзання.

Прополка

Багатолітні будяки, такі як пирій, кульбаби чи подорожник, конкурують з висадженою рослиною і їх буде важче видалити.

Перед підготовкою грунту для посадки рослин необхідно поблизу видалити з землі будяки

Підготовка місця посадки

Яма для посадки має бути відповідного розміру (фото 1).

Зазвичай яму роблять удвічі більшу, ніж ком рослини.

Верхній шар грунту завжди родючіший, ніж нижні, позбавлені майже всіх мікроелементів, як наприклад, пісок чи глина (фото 2,3).

В залежності від вимог, змішуємо місцевий грунт з компостом чи родючим садовим грунтом.

Якщо грунт бідний і пропускний, суміш, що додаєтья, має бути багатою на гумус і щільнозв’язаною, щоб затримувати воду і поживні речовини. Якщо ж навпаки, грунт тяжкий і утримує вологу, то треба його полегшити додавши пісок. У випадку повністю непроникного глинистого або мулистого, дно посадкової ями слід добре розпушити і змішати з піском чи гравієм. Така дія дозволить хоча б частково відвести воду з посадкової ями, яка інакше перетвориться на горщик без дренажних отворів. Якщо грунт дуже щільний, незайвим буде розпушити також стінки посадкової ями. Для верескових рослин грунт має мати відповідну кислотність (кислий).

Підготовка кореневої системи – рослини в контейнерах

Рослину обережно виймаємо з контейнера так, аби не пошкодити ком і коріння (фото 4).

Успішна посадка і подальше вкорінення рослини до великої міри залежать від якості кому.

Корені зазвичай дуже ніжні, легко ламаютья і рвуться. Не варто рослини витягати з силою з контейнеру за надземну частину. Великі контейнери можна акуратно розрізати, менші – перевернувши, злегка стукнути, тоді рослину буде легше з нього дістати. Якщо корені закручені і утворюють щільний клубок в кінці кому, частину необхідно зрізати секатором, а ті, що залишаться акуратно розправити. Це полегшить проникання коріння в грунт. Трапляється, що рослина в контейнері пересушена, тоді потрібно перед посадкою на декілька хвилин “втопити” ком у воді, аби він добре наволожився. Пересушений ком після посадки погано вбирає навіть рясний полив.

Читать еще:  Лечо с баклажанами, помидорами и перцем

Підготовка кореневої системи – рослини з комом

Необхідно бути уважним, щоб не пошкодити ком при посадці рослини з комом в “баллоті” (загорнутому в мішковину або сітку) (фото 5). В основному це крупномірні дерева та чагарники. Важкі коми необхідно переносити з особливою обережністю, щоб не пошкодити. Сітку або мішковину, що захищає ком, знімати не потрібно.

Энергия сада

Вы здесь

Можжевельник прибрежный «Блю Пасифик» (Juniperus conferta «Blue Pacific»)

  • Полная фотография
  • Полная фотография
  • Полная фотография
  • Полная фотография

Категория:

Вся информация о растениях носит информативный характер. О наличии растений уточнйте по телефонам. Питомник растений временно не работает!

Можжевельник прибрежный «Блю Пасифик» (Juniperus conferta «Blue Pacific») медленно растущий стелющийся хвойный кустарник.Один из лучших почвопокровных сортов можжевельника. Теневынослив, но лучше растет на солнечных местах. Не теряет своей декоративности и в зимний период.
Форма кроны и высота: стелющийся кустарник до 0,4-0,5 м высотой и 1,8 м в диаметре. В 10 лет высота 0,4 м, диаметр до 1м. Крона плотная, густая. Побеги ползучие, длинные, ветвистые.
Хвоя: ароматная зелено-голубая колючая, не теряет декоративности зимой.
Особенности роста: годовой прирост до 10 см в год.
Почвы: к почвам неприхотлив, однако предпочитает рыхлые, слабокислые, песчаные или супесчаные хорошо дренированные почвы.Хорошо переносит бедные почвы, засуху и городские условия. Может страдать от переувлажнения.

Посадка: можжевельник лучше высаживать на солнечных местах, допускается небольшое затенение. Расстояние между высаживаемыми растениями от 0,5 до 2 м. в зависимости от размера. Посадочная яма должна быть в раза 2-3 больше земляного кома и глубиной, для взрослых растений до 70 см. На дне ямы делают дренажный. При посадке важно чтобы корневая шейка не была заглублена.
Можжевельники предпочитают почву с реакцией от слабокислой до нейтральной (см. Что такое кислотность почвы: определение и регулирование pH). Почвенная смесь делается в соотношении 2:1:1 из торфа, песка и дерновой земли соответственно. После посадки растение нужно обильно поливать в течении недели.

Уход: В засушливое лето его необходимо поливать. Можжевельники плохо переносят сухость воздуха, поэтому желательно регулярно проводить дождевание. Удобрения вносят раз в год весной в конце апреля или в мае. Молодые растения нуждаются в неглубоком рыхлении.
На зиму растения присыпают торфом толщиной слоя 10 см, а молодые растения накрывают лапником. Колонновидные сорта могут страдать от сильных снегопадов, поэтому осенью ветки прижимают к стволу лентой или веревкой
Отношение к свету: предпочитает солнце или лёгкую полутень.
Морозостойкость: обладает высокой зимостойкостью, USDA зона 4 (см. Климатические зоны).
Применение в ландшафтном дизайне: используется в групповых и одиночных посадках, для создания вечнозеленой живой изгороди, для создания ландшафтных композиций.

Ссылка на основную публикацию
Adblock
detector